Пам’ять – нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором.
У читальному залі бібліотеки Баранівського професійного ліцею зібралися небайдужі до історії свого народу на літературний набат «Розп’ята душа на хресті всевишньої печалі».
Здобувачі освіти нагадали про ті страшні сторінки історії нашої держави, коли без стихії, без засухи, без війни, небачений голод забрав у могилу мільйони людей, переглянули фільм «Голодний дух» та інші матеріали, які тривалий період не оприлюднювались.
Записи свідчень очевидців тих страшних подій, дали змогу кожному усвідомити на скільки страшними були події того часу, скільки лиха приніс українцям голод. Учасники заходу засвітили вогники, як вияв скорботи за загиблими, віри в перемогу України й готовності докласти зусиль, щоб геноциди не повторювалися!
Трагічні події та злочини, які розгортаються на наших очах, демонструють: жива пам’ять надзвичайно важлива; ті, хто чинить злочини проти людства, мають бути засуджені світовою спільнотою, а жертви – вшановані.
Захід провели та підготували: бібліотекарка ліцею Савич Тетяна Василівна, викладач історії Григорчук Ігор Олександрович.
